Мешканці виграють, місто програє? Знову про закриті прибудинкові території

Закрита прибудинкова території чи відкрита — ця суперечка не вщухає як в професійному колі, так і серед потенційних та реальних споживачів такої концепції. Про цe пише Property Times.

Згідно з даними ЛУН, серед 285 житлових комплексів 128 заявлені з закритою територією від авто та сторонніх. Минулоріч ЛУН.Місто підрахував кількість закритих ЖК, які були побудовані з 2015 до 2019 року. Понад половина з них мають повністю закриту територію — і від сторонніх, і від авто. І лише 18% неогороджені. Так забудовники реагують на зростаючий попит на закриті території з боку покупців.

Онлайн-журнал про новобудови 3m2 провів опитування серед своїх читачів, згідно якого 85% потенційних покупців новобудов виступають за закриті території. Причому висловлювались думки, що закриті території потрібні не лише в новобудовах, але й в старих будинках. «Ніякий безпритульний не прийде пити на дитячий майданчик. І ніякий негідник не буде знищувати насадження у дворі. Скільки садимо квітів — все крадуть», — пояснює свою позицію один з читачів в коментарях.

15% висловилися проти дворів, закритих від сторонніх. «Який сенс жити в будинку, життя біля якого створюється лише вашими сусідами?», — йдеться в коментарях.

Тобто кияни часто надають перевагу закритим територіям, вважаючи їх більш безпечними. Той, хто обирає життя в закритих дворах, очікує, що натомість він отримає підвищений рівень безпеки на території комплексу.

Зазвичай формат закритих територій передбачає додаткові заходи безпеки, особливо, якщо мова йде про ЖК класу бізнес та еліт, але наразі вже й комплекси комфорт-класу не обмежуються лише парканами. Системи доступу, відеоспостереження, охорона — це додаткові складові закритих дворів.

Крім того, формат закритих дворів передбачає більш комфортне облаштування прибудинкової території.

«Закриті об’єкти створюють середовище, яке може бути якісніше, ніж міське середовище. Тому закриті території при неякісному середовищі показують приклад, яким має бути міське середовище», — додає Олександр Попов, CEO, архітектор, співзасновник компанії Archimatika.

Забудовники також зацікавлені в створенні закритих просторів, особливо, якщо йдеться про «довготривалі» проєкти, які будуються в кілька черг. Якісне внутрішнє наповнення дворів, яке завдяки закритості не псується «випадковими гостями», підвищує привабливість комплексу серед потенційних покупців, які оцінюють його за першими збудованими чергами.

Крім того, правильно спроєктований, оформлений та наповнений функційними просторами двір і територія, в середньому підвищує вартість житла на 5-7%, зазначають в прес-службі «Інтергал-Буд».

Що поганого у закритих дворах?

В той час, як окремі ком’юніті отримають бенефіти від закритих дворів, місто втрачає зв’язки й можливість гармонійно розвиватися.

«Проєкти з закритою територією негативно впливають на розвиток міста, перекриваючи можливість транзитів, отримання іншого досвіду, створюють напруженість, негативно відбиваються на розвитку сфери обслуговування, доступу до нових упорядкованих територій всіх мешканців міста і таким чином уповільнюють розвиток міських територій», —пояснює Дмитро Васильєв, співзасновник та головний архітектор компанії Archimatika.

Закритість перешкоджає інтеграції нових житлових одиниць в тканину міста, з’являється так звана неоднорідність зон. «Серед міста утворюються провали у якості життя, що притягує туди усілякі негаразди і занедбаність. А поряд розвиваються прогресивні ділянки, куди усі прагнуть: і мешканці і бізнес. Але на межах між неоднорідними зонами — конфліктна ситуація. І кожен район і місто в цілому нормально розвиваються тільки як цілісний організм, а поглиблення розриву у якості неоднорідних зон в цілому гальмують розвиток і функціонування всього міста», — пояснює  кандидат архітектури, доцент КНУБА Гліб Ушаков.

Обмежений доступ до закладів харчування, сфери обслуговування, магазинів, що розташовані у закритих ЖК, негативно впливає на бізнес, який згодом може піти через нестачу відвідувачів.